старчити

старчити
старчит, мин. ч. старчило, Пр.
Вистачити.

- Для ня старчило дост, жебы до хыжи пришов Штефан Скоренько і прочитав на пам'ят поему Т. Г. Шевченка. То быв старушок-будитель национальной свідомости в нашім селі.


Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "старчити" в других словарях:

  • старчити — ить, док., безос., діал. Вистачити …   Український тлумачний словник

  • старчити — вистачати (сил) [IV] …   Толковый украинский словарь

  • старчити — дієслово доконаного виду вистачити безос., діал …   Орфографічний словник української мови

  • вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості …   Український тлумачний словник

  • вистарчити — Вистарчити: вистачити [47] …   Толковый украинский словарь

  • вистарчити — дієслово доконаного виду безос …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»